March 6th, 2012

Об"єднана опозиція

Коли "обєднана опозиція" чотирьома колонами дійшла до центру Львова, регіонали просто перелякалися. Правда, ніхто не задумався, чому вона йшла чотирьома колонами. Ще як тільки Кличко починав набирати рейтинг і заговорили про об"єднання опозиції, я застерігав що, по - перше: Свобода це ідеологічна націолістична партія і що можна говорити націоналісту по життю, те не можна говорити лібералу.
І от свободівець дуже грамотно і обережно, ніде не вживши слово "раса", пояснив чому Гайтана не може представляти Україну, а Віталій Кличко зразу почав обтиратися, бо він хоч і з застереженнями, але теж був на спільному мітингу опозиції на Софійському майдані.
Зі свого боку, Олег Тягнибок (і це вже схоже на заказуху ПР), коли справи з об"єднаною опозицією пішли так чудово, раптом заявляє в Житомирі, що ніяке об"єднання неможливе, бо в них різні ідеології. Тягнибок не такий політично неграмотний, щоб не розуміти що він знову, як при Ющенку, вискочив як Пилип з конопель. Адже йдеться про спільні тактичні дії на виборах, а не приватну дискусію в підвальчику у Льовові. Я не заперечую, що хоча Тягнибок починав так як пан Гриценко, тобто якимось невідомими спонсорами розбудовував свою партію аби забрати пару відсотків у "Батьківщини" (яких при нашому політичному розкладі опозиції і провладній партії не вистачає для перемоги),зараз став самодостатньою політичною силою і до нього йдуть люди в надії що хоч хто-небудь з політиків згадає, що він представляє в цій країні український народ, але ж не можна звикати, що весь час грошей не вистачає і треба по них іти до того ж самого дяді. Тим більше що той дядя руками Лещенка з УП вже взявся і за Тягнибока, оприлюднивши давню листівку свободівців, коли вони ще плутали соцілізм з націоналізмом.
Несподіваний ультиматум Гриценка що до Віталія Кличка, звучить так ніби у нього третє місце в рейтингу, а не в Кличка, що ще раз говорить про те, що Партія регіонів у розпачі від того, що в людей рейтинг зростає, а в них не встає, просто засмикала своїх адептів.
Тож облишивши всі ці натяки на достойних політиків повернемося до реалій: на сьогодні лідерськими ліберальними партіями у нас є: "Батьківщина", "Фронт змін" і "Удар" - от саме вони і можуть щось узгоджувати, ділити і формувати. Ідеологічними партіями з досить харизматичними лідерами є: партія "Свобода" на чолі з Олегом Тягнибоком, Українська Соціал-демократична партія на чолі з Наталею Королевською і Комуністична партія України на чолі з Петром Симоненко.
Тобто: комуністи, соціалісти, ліберали, націоналісти. Оце і є чотири колони. Партія регіонів це партія влади і всі названі є до неї в опозиції, бо вони вважають, що управління державними ресурсами партія регіонів віддала на відкуп олігархам.

До речі, двоє слів про Королевську. Сьогодні на УП з"явилася редакторська (я так розумію, бо без підпису) стаття, де Королевська звинувачується в "джинсі". Проти неї висунуті такі звинувачення: "На Масляну вона каталася на конях, 23 вітала чоловіків, а минулого тижня їздила на Запоріжжя і зустрічалася з малим та середнім бізнесом. На цьому тижні планує на 8 березня когось вітати, на наступному тижні поїде до Чернігова, Черкас. Вона просто катається по Україні, спілкується з бізнесменами, представниками місцевої влади та обговорює поточні питання". І що найжахливіше, платить всім каналам, які цю роботу беруться освітлювати. Я запитав би тих журналістів, за збірною назвою "журналісти" яких ховається автор: А хто зараз не платить журналістам, особливо в таку хлібну пору як напередодні виборів? Після цього стає зрозумілим, чому старі партії не дуже люблять Королевську, адже незабаром з нею прийдеться поділитись рейтингом. А того рейтигу всього 100 відсотків на всіх.