vasyl_ruban (vasyl_ruban) wrote,
vasyl_ruban
vasyl_ruban

обмежена опозиція

Опозиція, як відомо, ділиться на два табори. Одна опозиція представляється партіями, які представлені у Верховній Раді, друга представляється громадськими організаціями і партіями, котрі у Верховній Раді не представлені. От і виходить, що мета в них різна. І лідер будь-якої партії повинен розуміти, або він загальноукраїнський політик, або корпоративний.
В сучасному стані Верховна Рада стала окремим корпоративом зі спеціальним режимом харчування, пенсійного забезпечення, відпочинком, недоторканістю.
Поговорити з депутатом у приміщенні Верховної Ради практично неможливо. То тільки по картинці телевізора здається, що депутат це звичайна людина. Депутат твердо знає, що говорити безплатно він ні з ким, окрім власної родини, просто не має права. На весь рівень розмов і голосувань існують розцінки. Коли ти проник по перепустці у Верховну Раду і здибав там знайомого депутата, і він знає що в тебе в кишені порожньо, він ніколи з тобою не сяде чи то в їдальні, чи то в холі, щоб тебе вислухати. Він буде весь час кудись іти, ти будеш за ним тупати позаду і говорити йому в спину, а він тобі буде відповідати через плече. Ти зрозумієш, що він дуже зайнятий і твої проблеми не варті ламанаго гроша. Депутат, який став депутатом повторно, це вже повністю пропаща людина. Тобто не пропаща, а вища, вона навічно забезпечена захмарною пенсією, квартирою і середнім чи і дуже великим бізнесом.
Отже зараз, прийнявши Закон про вибори більш як 300 голосами, де половина депутатів прийде у ВР за закритими списками, депутати проголосували за збереження цього паразитуючого корпоративу. Частина пройде в якості недоторканих грошових мішків, у яких були гроші на безплатну гречку на своєму окрузі і в результаті ми матимемо те що маємо. Це я веду до того, що старі партії і старі депутати зовсім не зацікавлені в тому, аби раптом у Київ прийшло 200 тисяч людей постояти під ВР хоча б тиждень, щоб змінити правила гри у вибори, у виборців, в уряд і в душу м...
Свідченням тої нехоті є теперішня в"яла передвиборча боротьба, яка чи то вже почалася, чи то ще не почалася. Тягнибок і Королевська вже агітують, зустрічаються з людьми, іншим ще ліньки прокидатись і починати якесь спілкування з лохами, які зайняті тим, аби дотягнути з харчами до наступної пенсії, але які відверто сидять вдома і позіхають
та ганяють чаї без цукру, в той час як якихось десять, п"ять чи сто активістів ставлять перед Кабміном, Прокуратурою чи Веховною Радою свій бідний театр.
Лідери нації, які зараз очолюють опозицію, в даному випадку Арсеній Яценюк від центру, чи Олег Тягнибок від правих не помічають, що під Кабмін прийшли люди захистити україномовний дубляж і не прислали ні прапорів, ні людей, хоча в балачках з лохами вони захищають українську мову, не прийшли вони і захистити Андріївський узвіз, цей історично сформований мистецький квартал у Києві. Такі мистецькі квартали є у всіх національних столицях Європи. Не чув я ні в телевізорі, ні в інтернеті навіть їхніх коментарів на цю тему. Більше того, телеканали, які в нас розписані за партіями на факт руйнування створеного величезними зусилллями патріотів україномовного дубляжу навіть не відреагували, а в інтернеті матер"ял подала лише Українська правда. Цей залишковий принцип на культуру демонструє повне безкультур"я нашої еліти, яка під культурою розуміє лише те, як обставити вкраденими в музеї оригіналами власні сіни в заміському будинку. Друга частина опозиції це ті громадські організації, які борються в Харкові чи Києві за те, щоб дикий капітал не руйнував природи, яка повинна бути і для багатих і для бідних, роками ходять щоб повернути гроші з депозитів збанкрутілих банків, роками чекають поки уряд половить шахріаїв, котрі зібрали з них гроші для будівництва квартир, чи добиваються будинків відпочинку для власних собак. Ви знаєт, я теж люблю тварин, але у всьому повиннеа бути якась міра. В той час як в країні повно незахищених безпритульних дітей, будувати притулки для собак - звучить якось аморально. Давайте вживати формулу "врегулювання популяції".
Отож лідер нації це і той хто піклується аби у нас не була аморальною Верховна Рада, і той хто опікується культурою, і той хто регулює кількість небезпечних недоглянутих тварин, і той кому душа болить за відсутність цивілізованих сміттєперероблючиих заводів. А те що новий Кримінальний кодекс прийняли 60 депутатів, коли їх у ВР 450, говорить лише про те, що депутатам наплювати і на своїх виборців і на закони, які вони приймають.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment